ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ.
МАТЕМАТИКУ
НЕ МОЖНА ВИВЧИТИ,СПОСТЕРІГАЮЧИ, ЯК ЦЕ РОБИТЬ СУСІД!
Сьогодні,
коли падає престиж освіти і науки, доводиться багато часу приділяти на те ,щоб
переконати учнів у необхідності вчитися. Сьогодні для багатьох складається
безвихідна ситуація і доросла людина запитує себе: для чого ж було вчитися?
Таке саме питання тепер виникає і в учня: навіщо вчитися?
Математика
завжди вважалась нелегкою наукою, а сьогодні викладати цей предмет особливо
важко, оскільки в суспільстві побутує думка, що умієш рахувати гроші – і
достатньо. Яка б не була ситуація, які б реформи не відбувалися, потрібно
виховувати любов до свого предмета всіма можливими засобами.
Однією
з найнеобхідніших умов виховання інтересу до вивчення математики як предмету є
розвиток її унікальності, індивідуальності та доступності. Реалізація цього неможлива
без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього і щоб учень
займав активну позицію в процесі навчальної діяльності. Тому основним у моїй
роботі є спонукати, а не примушувати і стимулювати учня робити все із власної волі, з бажанням і
радістю.
Ефективність
навчальної діяльності залежить насамперед від її мотивації, основу якої
становлять потреби, інтереси, потяги, емоції, установки та ідеали особистості.
У своїй роботі спираюсь на вікові особливості мотивацій навчання.
У
середньому шкільному віці основний мотив – потреба визнання іншими людьми.
Вплив здійснюється через оцінку, цікавий матеріал, можливість брати участь у
роботі, висловлювання особистої точки зору.
У
старшому шкільному віці провідними
мотивами виступають бажання продемонструвати свою неповторність і вступ
до іншого навчального закладу.
ü Тому
у своїй роботі спираюсь на досягнення попереднього віку , визначити потенційні
можливості класу.
Важливе
значення для процесу засвоєння знань має емоційно-почуттєва сфера. Емоційні
хвилювання (радість, здивування, сум, страх, співчуття) викликані активною
позицією вчителя, змістом навчального матеріалу.
Способи
мотивації можуть бути різні: постановка проблемного навчального завдання, створення
проблемної ситуації, ситуації успіху, повідомлення учням практичної,
теоретичної чи соціальної значимості вивченого матеріалу.
Для створення позитивного мотиву треба
показати:
ü Можливі
практичні застосування знань і умінь, що їх набули учні внаслідок вивчення
теми;
ü Цікаві
факти з історії, одержання і використання фактів і методів, описаних у темі;
ü Широке
і цікаве застосування методів і
прийомів, які розглядають у даній темі;
ü Цікаву
задачу, софізм і т.п., розв’язання яких стане можливим лише після вивчення
даної теми.
З метою формування позитивних мотивів навчальної
діяльності використовую такі методи:
словесні, наочні і практичні, репродуктивні і пошукові, індуктивні і
дедуктивні, а також методи самостійної навчальної роботи. Наочність підвищує
інтерес учнів до питань, що вивчають, допомагає перебороти втому чи негативні
відчуття. Практичні роботи також виступають у ролі мотивів активної навчальної
діяльності. Проблемно-пошукові методи є надзвичайно цінними у створення
позитивних мотивів навчання, особливо для самостійного вирішення учнями.
Важливу роль у мотивації навчання виконують методи емоційного стимулювання
учнів, які у процесі навчання створюють ситуацію емоційно-моральних переживань.
Для успішного вивчення різних тем математики використовую ситуації новизни, пізнавальні
ігри, навчальні дискусії, суперечності, різноманітні аналогії.
Для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень має
бути створена на уроці ситуація успіху. Тому
добираю для учнів посильні завдання і обов’язково схвально оцінюю їх
роботу , що викликає в учня позитивні емоції, які стимулюють бажання поглибити знання, правда
не завжди.
Для того, щоб сформувати інтерес використовую:
дискусії, диспути, метод опори на здобутий життєвий досвід. Проте використання
тільки мотивів пізнавального інтересу – недостатнього. Тому розвиваю в учнів
мотиви обов’язку і відповідальності у навчанні, а це переконання, позитивні
приклади, практичне привчання до виконання вимог, створення сприятливих умов
для спілкування, заохочування і пошуку, контроль виконання вимог. На уроці
стараюсь створити усі умови, щоб учень зрозумів для чого йому треба вивчити ту
чи іншу тему.
На початку уроку учень повинен зрозуміти, що
корисного і нового він дізнається на ньому, де може застосувати набуті знання.
Для покращення сприйняття використовую:
1.
Задачі прикладного характеру. Знайти
скільки потрібно фарби, щоб покрасити паркан. Скільки потрібно купити бруківки,
щоб вкласти на подвір’ї.(малюнок з розмірами додається).
2.
Елементи цікавої математики.
3.
Пізнавальні ігри та ігрові ситуації.
4.
Проводжу нетрадиційні уроки. Оскільки наша
школа малокомплектна, в класах по 5-7 учнів, роботу в групах організувати
важко, тому практикую роботу консультантів.
5.
Задачі за готовим малюнком та усні
вправи.
6.
Задачі-жарти, які дозволяють на уроці
відволіктись від одноманітних дій лічби.
Наприклад
: летіли гуси, а назустріч їм гусак: «Доброго дня, 100 гусей!» Йому відповіли:
«Нас не сто. От коли б ми, та ще стільки, та півстільки, та четверта частина
нас, о тоді разом з тобою нас було б 100». Скільки летіло гусей?
У
ватазі Робін Гуда відібрані у багатіїв гроші ділять так: найстарший бере собі
певну кількість монет, а кожний наступний – певну однакову кількість монет
меншу, ніж попередній. Робін бере гроші останнім. Одного разу поділили 1950
монет, причому найстарший узяв 200 монет, а Робін бере гроші останнім. Одного
разу поділили 1950 монет, причому найстарший узяв 200 монет, а Робін – 60.
Скільки підлеглих у Робіна?
7.
Створення ситуації успіху.
8.
Логічні завдання.
Сашко сказав: «позавчора мені було 10 років,
наступного року мені виповниться 13 років». Коли в Сашка день народження?
У лісі проводилися змагання з бігу. Обговорюючи його
підсумки, одна білка сказала: «Перше місце посів заєць, а другою була лисиця».
На що інша білка заперечила: «Заєць посів друге місце, а першим був лось». Пугач
на все це зауважив, що у висловлюванні кожної білки одна частина правдива, а
інші – ні. Хто посів перше, а хто – друге місце у змаганнях?
9.
Створюю проблемні ситуації.
На уроці, особливо на математиці, потрібно, щоб учні
були уважними. Для того, щоб сконцентрувати увагу на дошці, записую любий
приклад і через хвилину його стираю, а потім прошу учнів відтворити. Той, хто
був уважний, відтворює і тут важливо не лише похвалити, але й оцінити. Кожний
уважний учень отримує +1 бал до оцінки. І таке заохочення працює.
В наш час в дітей слабка пам’ять. Для того, щоб
покращити, пропоную їм в кінці уроку гру «Відтвори». Показую картинку, яку
повинні відтворити. На початках вони помічають лише загальне, а з часом й
дрібні деталі, що покращує їх зорову пам'ять.
При завершенні уроку важливим є вихід учня із
діяльності з позитивним власним досвідом і виникненням позитивної установки до
навчання. Важливо показати учням їх слабкі місця і доцільно говорити про успіх
учнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар